Kostiantyn Moskałec (Костянтин Москалець)

Kostiantyn Moskałec (Костянтин Москалець)

Urodzony w 1963 roku. Ukraiński poeta, prozaik, krytyk literacki, eseista i muzyk. Ukończył Instytut Literacki Gorkiego w Moskwie (1990). Występował jako autor i wykonawca własnych piosenek we lwowskim teatrze studyjnym „Ne żurys!” (1988–1990). Jest autorem słów i muzyki popularnej ukraińskiej piosenki Wona („Zawtra pryjde do kimnaty…”).

Opublikował zbiory poezji: Dumy (1989), Songe du vieil pelerin (1994), Niczni pastychy buttia (2001), Symwol trojandy (2001), Mysływci na snihu  (2011), Poezija keli  (2017), Sribne połe (2022); książki prozatorski: Rannia osiń (2000), Doswid koronacji (2009), Weczirnij med (2013), tomy krytycznoliterackie i eseistyczne: Ljudyna na kryżyni (1999), Hra trywaje (2006), Społochy (2014), Sporudżennia mostu (2023), oraz pamiętnik: Kelija czajnoji trojandy (2001).

Jego utwory zostały przetłumaczone na język angielski, niemiecki, japoński, polski, serbski i rosyjski. Jest laureatem nagród im. Wasyla Stusa, Jurija Szewelowa, Państwowej Nagrody Ukrainy im. Tarasa Szewczenki i wielu innych.

*

Народився в 1963. Український поет, прозаїк, літературний критик, есеїст і музикант. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького у Москві (1990). Виступав як автор і виконавець власних пісень у львівському театрі-студії «Не журись!» (1988–1990). Автор слів і музики популярної в Україні пісні «Вона» («Завтра прийде до кімнати…»).

Збірки поезій: «Думи» (1989), «Songe du vieil pelerin» (1994), «Нічні пастухи буття» (2001), «Символ троянди» (2001), «Мисливці на снігу» (2011), «Поезія Келії» (2017), «Срібне поле» (2022). Проза: «Рання осінь» (2000), «Досвід коронації» (2009), «Вечірній мед» (2013). Літературна критика та есеїстика: «Людина на крижині» (1999), «Гра триває» (2006), «Сполохи» (2014), «Спорудження мостy» (2023). Щоденник: «Келія Чайної Троянди» (2001).

Твори Москальця перекладені англійською, німецькою, японською, польською, сербською та російською мовами. Лауреат премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова, Національної премії України імені Тараса Шевченка та багатьох інших відзнак.

Teksty