а сонця два тижні немає
на цьому весіллі
не кличуть не хочуть музик
летіли дракони
крізь вечір летіли дракони
ховались у пір’я сліпої страшної грози
відкриті фінали
навіщо ми це починали
розмова нестерпна
мов ще одна крапля води
у цьому каноні
я темний ловець покемонів
застряглий в дитинстві
на рівні нуль-крапка-один
від квітки до неба
проекція слова «не треба»
не вимов страшного зі сліду малого не пий
за чіткістю рими
за легкістю ніг балерини
ховається шепіт кривавий клубочиться пил
така от малята
історія без глутамату
на смак і на дотик – суцільна нудота і слиз
співай їм про гори
про чисті сніги невагомі
нехай вони довше ще довше не дивляться вниз
а сонця немає
і що тебе хлопче тримає
маленький герою твій ворог ворота розбив
по вашім двобою
я мушу розставити коми
у першому коменті
до правил нової доби
*
a słońca już od dwóch tygodni brak
na tym weselu
nie wołają nie chcą muzyków
leciały smoki
przez wieczór leciały smoki
chowając się w piórach ślepej strasznej burzy
otwarte finały
po cośmy to zaczynały
rozmowa nie do zniesienia
jak kolejna kropla wody
w tym kanonie
jestem mrocznym łowcą pokemonów
utknąłem w dzieciństwie
na poziomie zero-kropka-jeden
od kwiatka do nieba
projekcją słowa „nie trzeba”
nie wymawiaj strasznego nie pij z małego śladu
za trafnością rymu
za lekkością stóp baletnicy
ukrywa się krwawy szept wiruje pył
taka oto dzieci
historia bez glutaminianu
w dotyku i smaku jak mdłości i śluz
śpiewaj im o górach
o czystym lekkim śniegu
niech dłużej jeszcze dłużej nie patrzą w dół
a słońca brak
co cię chłopacze zatrzymuje
mały bohaterze twój wróg wyłamał bramę
po waszym pojedynku
muszę postawić przecinki
w pierwszym komentarzu
zgodnie z zasadami nowej ery
(przełożyła Anna Łazar)